Дмитро Шлемко: Фундаментом стійкості України стали героїчні ЗСУ

В інтерв’ю для газети «Галичина» голова Івано-Франківської обласної організації ВО «Батьківщина», народний депутат України чотирьох минулих скликань, кандидат економічних наук Дмитро ШЛЕМКО поділився своїм баченням суспільно-політичної ситуації в Україні, того, як війна вплинула на внутрішню політику країни, зокрема на взаємодію між різними політичними силами, пояснив, чому «батьківщинівці» у парламенті голосували проти збільшення податків для українців, а також проаналізував, наскільки буде враховано інтереси місцевого самоврядування у Держбюджеті-2025.

– Пане Дмитре, як Ви оцінюєте суспільно-політичну ситуацію в нашій країні?

– Суспільно-політична ситуація в Україні з огляду на російсько-українську війну, що триває вже більше ніж два з половиною роки, є надзвичайно складною. Головними чинниками загострення є дефіцит необхідних коштів для забезпечення підтримки всім необхідним Збройних сил України, зруйнована економіка та втрата значної частини економічного потенціалу країни, виснажена інфраструктура, відсутність на багатьох виробництвах кваліфікованої робочої сили, посилення бідності багатьох верств населення, особливо пенсіонерів, у зв’язку зі зростанням цін на ліки, харчові продукти, комуналку й небувале збагачення окремих категорій людей, значна корупція та корупційні скандали серед чиновників, що боляче б’є як по населенню країни, так і по міжнародному іміджу держави, зростання негативних емоцій і певне зменшення оптимізму щодо найближчого майбутнього, біль втрат у багатьох родинах, висока смертність та низька народжуваність.

Цей перелік можна було б продовжувати. Та воно й зрозуміло, чому, адже йде повномасштабна війна з російським агресором на виживання української нації, для якого знищення України є стратегічною ціллю. Важливим є те, що українське суспільство перед смертельною загрозою зникнення державності об'єдналося, мільйони добровольців стали на захист Батьківщини, а ще більше поповнили лави волонтерів – помічників ЗСУ. Тому ганебно провалився російський план бліцкригу. Попри неймовірно важкі виклики й втрати люди, бізнес, місцеві громади, а загалом уся наша країна, вистояли в нових умовах воєнного стану.

Так, цього не очікував ніхто з нинішніх західних країн-партнерів, бо саме вони пророкували падіння Києва за 3-5 днів. Безперечно, що фундаментом стійкості стали героїчні Збройні сили України, мужність, наснага і відданість військовослужбовців, активна частина громадянського суспільства, міжнародна підтримка. Однак кожен рік, кожен день війни – це виснаження наших ЗСУ, економіки, бізнесу, людських доль і терпінь, тобто всіх видів ресурсів. На жаль, у російського агресора їх значно більше. Тому ми потребуємо посильної військової, економічної, гуманітарної допомоги демократичного світу. І, безперечно, очікуємо від них міжнародних безпекових гарантій, підтримки формули миру Президента Зеленського. Лише спільними зусиллями, усвідомленням світової спільноти усіх небезпек і загроз від тоталітарної російської держави можна забезпечити мир в Україні. Це наш шанс і наша майбутня перемога у цій війні.

– Як війна вплинула на внутрішню політику країни, зокрема на взаємодію між різними політичними силами?

– Широкомасштабна воєнна агресія рф проти України та запровадження воєнного стану не могли не позначитися заразом і на політичних процесах у нашій країні, й насамперед на діяльності політичних партій. У мирний час вони уже активізували б свої дії в конкурентній боротьбі на виборах за президентство, за новий парламент, готувалися б до виборів до органів місцевої влади. Важливим є те, що парламентські партії знайшли в собі мудрість не роздирати в час війни країну, а об’єднати зусилля в боротьбі з російським ворогом. Правда, влада не оцінила колективно протягнуту руку для співпраці, не знайшла у собі сили створити «Уряд єдності» з професійними кадрами на важливих державницьких постах. До того ж війна оголила як позитиви, так і недоліки в політичних силах. З початку війни більшість партій так і не знайшли свого місця в умовах дії нових викликів і зникли з інформаційного поля країни.

Парламентські партії теж кардинально змінилися. Незважаючи на об’єднувальний вплив війни, президентська фракція «Слуга народу» зазнала серйозної фрагментації. Різко скоротилась її чисельність і колись панівна у ВРУ фракція не може покладатися на автоматичне схвалення своїх законопроєктів. Закони та інші важливі парламентські рішення на вимогу Офісу Президента нині ухвалюють завдяки підтримці інших фракцій, і насамперед від колишніх членів ОПЗЖ. Чимало нардепів-«слуг» терміново і підпільно покинули країну – емігрували за кордон у зв’язку з корупційними скандалами. Є серйозні проблеми щодо внутрішньої ситуації, дисципліни голосування і в інших фракціях парламенту. І хоч Верховна Рада продовжує роботу в умовах війни, ухвалює закони, проте рівень довіри до вищого представницького органу країни падає.

Фракція «Батьківщина» у парламенті завжди підтримує всі законопроєкти, що стосуються посилення обороноздатності, розвитку оборонно-промислового комплексу країни, захисту військовослужбовців та їхніх сімей. Голова фракції «Батьківщина» у парламенті Юлія Тимошенко очолила Тимчасову слідчу комісію і завдяки наполегливості домоглася покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, які застосовують у військово-медичних закладах.

Дуже важливо, щоб політичні партії після української перемоги і в поході на нові виборчі перегони могли дати своїм виборцям звіт, де вони були під час війни, що зробили на різних напрямах діяльності як партійна сила їхні депутати всіх рівнів, волонтери, активісти, кому і як допомогли. Це і буде критерієм оцінки їхньої активності.

– Верховна Рада схвалила рекордне підвищення податків в Україні. Поясніть, чому «Батьківщина» голосувала проти збільшення податків для українців?

– Справді, 10 жовтня цього року Верховна Рада у другому читанні голосами 247 депутатів проголосувала за законопроєкт, що передбачає підвищення податків, яке вже назвали історичним. До речі, закон набуває чинності заднім числом – 1 жовтня, що суперечить всім законодавчим нормам. За рахунок чого планують наповнити до кінця цього року бюджет додатковими 58 млрд грн і наступного – 137 млрд грн?

Назву лише окремі статті доходів. Це підвищення військового збору з 1,5 відсотка до 5 відсотків від доходів фізичних осіб. Воно не стосуватиметься військовослужбовців. Запроваджується також військовий збір для платників єдиного податку ІІІ групи в розмірі одного відсотка від доходу, для ФОП І, ІІ та IV груп – 10 відсотків від мінімальної заробітної плати, яка нині становить 8000 грн на місяць. 50 відсотків податку на прибуток у 2024 році мають сплатити банки, а фінустанови – 25 від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року. Є низка й інших так званих «секторальних» змін в оподаткуванні АЗС, валютних обмінників, сільськогосподарських виробників.

Як до цього поставилися працівники та бізнес? Негативно. Адже тепер із зарплати працівника вираховуватимуть 5 відсотків, тобто держава забиратиме вже не 19,5 відсотка, а 23 – податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, в тому числі і за жовтень, що призведе до зниження реального доходу людей. Бізнес теж вкрай критично поставився до цих податкових змін. Вони вважають, що ініціатори й розробники закону серед можливих варіантів наповнення Держбюджету обрали чи не найгірший – підвищення вкотре податкового тиску саме на «білий» бізнес та офіційно зайнятих українців.

Водночас, за розрахунками Міністерства економіки, тіньовий сектор економіки вже досяг 40 відсотків і взагалі не оподатковується, а це близько 400 млрд грн. Компанії, що залишаються у тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги порівняно з тими, що чесно сплачують податки. Тож це, найімовірніше, змусить частину «білого» бізнесу мігрувати теж у тінь, щоб вижити під час війни, або припинити свою діяльність. До речі, за останній рік закрилися близько 100 тисяч ФОП.

Для всіх зрозуміла необхідність залучення додаткових коштів до Державного бюджету задля фінансування ЗСУ та забезпечення перемоги у війні з російським агресором. Мова лише про джерела його наповнення, адже за бортом залишилося збільшення податкового навантаження на мільярдну сферу азартних ігор, небажання навести лад із контрабандою на митниці, напівтіньові ринки підакцизних товарів, фіксованого доступу до мережі «Інтернет», ринку земель та зерна, ринку послуг таксі та низки інших, які мали б дати достатньо коштів для Державного бюджету. Тому фракція «Батьківщина» не віддала жодного голосу за закон, який кардинально підвищує та встановлює нові податки, погіршує життя людей та роботу бізнесу.

– Фінансова спроможність територіальних громад під час війни стає особливо важливою, оскільки від цього залежить здатність місцевої влади не лише підтримувати життєдіяльність громад, забезпечувати освітні, медичні та інші послуги, а й сприяти обороноздатності країни. Для громад, зокрема й прикарпатських, надзвичайно важливо, якими будуть місцеві бюджети у 2025 році, адже тенденції минулих років насторожують. Чи буде враховано, на Вашу думку, інтереси місцевого самоврядування у Держбюджеті-2025?

– Найближчі прогнози щодо місцевих бюджетів викладено в бюджетній декларації на 2025–2027 роки, які вже схвалив уряд. У ній наведено загальні прогнозні показники міжбюджетних трансфертів та доходів і видатків місцевих бюджетів. Безперечно, фінансове життя територіальних громад залежить від показників Державного бюджету на 2025 рік. У ньому частково передбачено збільшення ресурсу додаткової дотації громадам, які потребують фінансової підтримки під час воєнного стану. Збережено обсяг освітньої субвенції на рівні показника 2024 року.

Для громад це найбільший міжбюджетний трансферт, який отримує кожна ТГ. У разі зменшення освітньої субвенції громади були б змушені спрямувати додаткові кошти з місцевих бюджетів. Основна формула розрахунку освітньої субвенції на 2025 рік залишиться без змін, а це означає, що чимало громад області, особливо гірських територій, знову матимуть проблеми з фінансуванням. Також для місцевого самоврядування передбачено субвенцію з Держбюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення та підтримку підприємств, які надають такі послуги, у сумі 12,2 млрд грн.

До речі, таку субвенцію передбачено вперше й уряд вбачає, що вона стане компенсатором тих 4 відсотків ПДФО, які у громад забрали. Нагадаю, що раніше Верховна Рада посприяла вилученню у примусовому порядку у громад частково ПДФО, і 2024 року до місцевих бюджетів надходило менш як 64 відсотки. На 2025 рік його надходження до громад зменшено до 60 відсотків. Наразі немає змін щодо вилучення у бюджеті громад на користь Державного бюджету надходження ПДФО від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, одержаних військовослужбовцями, поліціянтами та особами рядового і начальницького складу. Тобто й далі планують не зараховувати до місцевих бюджетів ПДФО як з військових, так і працівників поліції, ДСНС, пожежників тощо. Хоч дискусія з цього приводу точиться і досі.

Новацією бюджету 2025 року є зміни у механізмі горизонтального вирівнювання податкоспроможності громад, тобто базової та реверсної дотації. Середній рівень надходжень ПДФО на одного жителя, що використовується для розрахунку дотацій, становить 4052,82 грн. Базову дотацію отримають бюджети тих громад області, у яких індекс податкоспроможності нижчий за 0,9, тобто надходження ПДФО на одного жителя громади менші за 3647,54 грн.

На жаль, допомоги від держави і далі потребуватимуть чимало громад області. Адже, як засвідчують попередні результати оцінювання їхньої фінансової спроможності, 24,2 відсотка з них мають високий рівень спроможності, 11,3 – оптимальний, 12,9 – задовільний, 29 – низький і 22,6 – критичний. Отже, 51,6 відсотка або більша частина громад Прикарпаття належать до найнижчих категорій спроможності, тобто і в наступному бюджетному році стикатимуться з фінансовими обмеженнями у розв’язанні питань розвитку громад.

На запитання про те, чому одні громади багатші за інші й навпаки, відповідь не така й проста, однак є аргументи: по-перше, усе залежить від ресурсів, які мають громади, і, по-друге, від бізнесу, який працює та в повному обсязі сплачує в місцевий бюджет податки.

Повертають субвенцію з Державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, якої не було у 2024 році. Її обсяг становитиме 6,6 млрд грн. Фінансуватимуть лише критично важливі дорожні роботи місцевого значення.

Тож попередній аналіз фінансових можливостей територіальних громад у 2025 році засвідчує, що багато з них і далі будуть у пошуках фінансів для підтримки ЗСУ, закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціальної сфери, дорожніх робіт. Тому наші краяни повинні чітко усвідомити, що труднощі сучасної війни з московією тією чи іншою мірою торкнуться всіх, незалежно від місця проживання.