Десять хвилин клінічної смерті: у франківській лікарні врятували пацієнта з інфарктом
- Опубліковано в Суспільство
- Друк

Чоловік сам прийшов до лікарні, медики розпочали проводити йому електрокардіограму і тут – зупинка серця.
Про це пише Галицький кореспондент з посиланням на ЦМКЛ.
В свої 44 роки Ярослав Небесний ніколи серйозно не хворів, жодного разу не звертався за медичною допомогою та не перебував у лікарні, не мав захворювань серця. Проте зовсім недавно, 27 квітня, у ЦМКЛацієнту провели серцево-легеневу реанімацію, коронографію та стентування. Сьогодні, 5 травня, його виписують додому.
Увечері 19 квітня, якраз напередодні Великодня, після того як фізично попрацював, чоловік відчув біль в горлі, який згодом трохи поширився на грудну клітку. Випив таблетки, трохи полегшало. Минули великодні свята, думав, що захворювання горла і жив як зазвичай, продовжував фізично працювати та навіть їздив на екскурсію.
Біль у грудній клітці Ярослав Небесний відчув аж через тиждень після погіршення загального самопочуття. Якихось особливих стресів напередодні у пацієнта не було.
До ЦМКЛ Ярослав Небесний приїхав самостійно у неділю, 27 квітня. Попросив, щоб зробили рентген. А лікарі сказали, що спершу зроблять кардіограму.
“Я відчував себе нормально, але коли мені поставили датчики… далі я не пам’ятаю… нічого не бачив… Потім період, коли я задихався (це вже, мабуть, коли я приходив до тями). Було дуже важко дихати, але ставало все легше. ВРозплющив очі і побачив, що навколо мене десь було 5-6 медиків і не розумів, що сталось…», – пригадує Ярослав.
Він каже, що абсолютно нічого не пам’ятає про те, що відчував під час клінічної смерті: «Тобто був момент, коли я ліг на ліжко і коли почав приходити до себе. Це все…».
Завідувачка відділення невідкладної екстреної медичної допомоги Іванна Дидик зазначає, що серцево-легенева реанімація за стандартом триває не більше 30 хвилин.
«Можу з упевненістю сказати, що якби серце Ярослава зупинилося поза межами лікарні, він би помер. Його просто не встигли б довезти до жодного медзакладу — у нього було не більше кількох хвилин, після яких реанімаційні заходи вже не дали б жодного результату.
Христина Буковинська, лікарка з медицини невідкладних станів, та Ангеліна Котик, лікарка-анестезіолог, які чергували того дня, діяли чітко та злагоджено. Серцево-легенева реанімація тривала 10 хвилин. Ярославу тричі провели дефібриляцію серця, а реаніматолог виконав інтубацію трахеї і лікарі продовжили серцево-легеневу реанімацію. На 10-й хвилині їм вдалося відновити синусовий ритм і серце знову почало битися», — розповідає завідувачка ВНЕМД Іванна Дидик.
Далі пацієнта рятували лікарі відділення інтервенційної кардіології, радіології та кардіохірургії. Тут йому провели коронографію (дослідження судин серця за допомогою рентгену і спеціальної контрастної речовини). Діагностували оклюзію ПМШГ ЛКА 100% ( тобто закрита судина на 100%), яку успішно простентував інтервенційний кардіолог Ігор Семкович. Стентування – це малоінвазивне хірургічне втручання, яке дозволяє розширити просвіт артерій, що забезпечують життєдіяльність серця.
«Пацієнт довший час перебував під монітор-спостереженням, здійснювали постійний контроль за його станом», – говорить лікуючий лікар-кардіолог Оксана Корнута.
Медики відзначають, що симптоми інфаркту-міокарда – це не тільки біль у грудній клітці.
«Бувають дуже різні: комусь віддає у шию чи лопатку, в когось болить живіт чи вухо, у цього нашого пацієнта – горло. Тому слід звертатись за медичною допомогою. Сімейний лікар чи кардіолог одразу б запідозрили ознаки інфаркту міокарда. Зараз потрібно уважно ставитись до стану свого здоров’я, оскільки, на жаль, за час повномасштабної війни великою є частина пацієнтів у віці 30-40 років, які поступають до лікарні з інфарктом міокарда», – відзначає Оксана Корнута.
Сьогодні Ярослав Небесний себе добре почуває. Хоч період реабілітації ще довгий, йому потрібно і надалі перебувати під спостереженням лікарів, приймати медикаменти та фізично не перенавантажуватись.